Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра Охорони праці Практична робота №5 Розрахунок штучного освітлення  Львів 2005 Мета роботи : ознайомитися з методами дослідження освітленності приміщень і робочих місць, виконати орієнтований розрахунок освітленності. 1. Теоретичні відомості Світло має визначальне значення для роботи і збереження здоров’я людини, оскільки діє на органи зору, а через них на центральну нервову систему. Раціональне освітлення виробничих приміщень відіграє суттєву роль у створенні сприятливих та безпечних умов праці. Недостатнє або неякісно виконане освітлення змушує працюючого ближче нахилятися до оброблювальної деталі, що збільшує небезпечність пошкодження обличчя та очей. Наявність у полі зору працюючого джерела світла великої яскравості перешкоджає розпізнанню рухомих деталей, частин верстату, агрегату і сприяє травматизму. Результати досліджень показують, що поліпшення виробничого освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню браку продукції в середньому на 1,5-2%, зниженню втомлюваності працюючих в 1-1,5 рази, зменшує кількість нещасних випадків до 30%. Залежно від джерела світла освітлення поділяється на природне, штучне, суміщене. Природне (сонячне) світло має велике гігієнічне та психологічне значення для людини, створює у працюючих відчуття безпосереднього зв’язку з навколишньою природою, сприятливо впливає на фізіологічні процеси, обмін речовин, обеззаражує повітря, очищає його від збудників багатьох захворювань. Штучне освітлення передбачається в приміщенні з недостатнім природнім освітленням або для освітлення в ті години доби, коли природне світло відсутнє, або якщо воно протипоказано за технологією. Суміщене освітлення – освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. 1.1 Кількісні та якісні показники освітлення Освітлення у виробничих приміщеннях характеризується рядом кількісних і якісних показників. 1.1.1 Кількісні показники Світловий потік Φ – потужність променевої енергії, що оцінюється за світловим відчуттям, яке вона справляє на органи зору людини, Вт:
(1) У світлотехніці за одиницю світлового потоку прийнята одиниця лімен (лм) – світловий потік, що випускається точковим джерелом світла силою 1 кандела у тілесному куті 1 стерадіан. Сила світла J – це відношення світлового потоку до величини тілесного кута, в якому рівномірно розподілено випромінювання, кд:
(2) де
- елементарний тілесний кут(стерадіан, ср). Освітленість Е – густина світлового потоку на освітлювальній поверхні (вимірюється в люксах), лк:
(3) де dS – елемент освітлювальної поверхні, м2. Яскравість L – поверхнева густина сили світла у заданому напрямі, що дорівнює відношенню сили світла до площі проекції випромінюваної поверхні на площину, перпендикулярну до того ж напрямку:
(4) де φ – кут між нормаллю поверхні та напрямом сили світла. Одиниця яскравості – кандела на квадратний метр. Коефіцієнт відбиття ρ – відношення відбитого світлового потоку до світлового потоку, що падає на поверхню:
(5) де Фвідб – відбитий світловий потік; Фпад – потік, що падає на поверхню. 1.1.2. Якісні показники Фон – поверхня, що прилягає безпосередньо до об’єкту розпізнавання, на якій цей об’єкт сприймається. Фон характеризується коефіцієнтом відбитя, залежить від кольору поверхні та від її фактури. Фон вважається: світлим, якщо ρ > 0,4; середнім, якщо ρ = 0,2...0,4; темним, якщо ρ < 0,2. Контраст – ступінь розрізнення яскравості об’єкту і фону:
(6) де Lо і Lф – яскравість об’єкту і фону. Контраст вважається: великим, якщо К > 0,5; середнім, якщо К – 0,2...0,5; малим, якщо К < 0,2. Коефіцієнт пульсації Кп – критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом:
(7) де Emax, Emin, Ecep – значення освітленості за певного коливання, відповідно максимальне, мінімальне і середнє. ...